Хто придумав плюшевого ведмедика?
Існує кілька історій появи іграшкового ведмедика, які навіть трохи суперечать одна одній.
- Як виявилося, м'які іграшки сучасного вигляду з'явилися не так вже й давно - у 19-му столітті. До цього подібні вироби виготовляли жінки для своїх діточок, методом набивання клаптиками або ватою самостійно розкроєної та зшитої форми - ляльки або тварини. Також використовувалося вміння в'язання, вишивання та інших видів рукоділля. Такі от «хендмейд» - вироби в наші дні знову дуже популярні.
- Є версія, що перші іграшкові м'які ведмедики з'явилися в 1908 році у Великобританії.
- М'якого ведмедика в Західній Європі та США майже завжди називають «Тедді» - це ім'я виникло як асоціація з президентом США Теодором Рузвельтом. Цьому передувала історія: президент на полюванні відмовився стріляти в прив'язаного ведмедя, заперечивши, що це - неспортивно. Після цього в магазині російських емігрантів Мічтомів у США з'явилася іграшка «ведмедик Тедді», зшита дружиною власника магазину. Але оскільки родина не запатентувала іграшку, незабаром безліч компаній почали виробництво подібних ведмедиків, втілюючи їхню ідею.
- Згідно з іншими даними, першого плюшевого ведмедика створила Маргарита Штайф разом з племінником Річардом, у 1902 році. У Німеччині на виставці вже наступного року громадянин Америки замовив 3 тисячі примірників таких ведмедиків, а у 1904 було реалізовано вже 12 тисяч іграшок. У результаті цього Маргарита та її племінник були удостоєні золотої медалі.
- Перша книга про пригоди ведмедика з'явилася в США у 1907 році, її авторка - Еліс Скотт.
- Олександр Мілн, англійський письменник, придумав усесвітньо відому історію про Вінні-Пуха - казкового ведмедя. Крім цих авторів, безліч інших у різних країнах світу також видавали історії, казки та пісні про плюшевих та інших ведмедиків.
Думка педагогів і психологів про плюшевого ведмедика
Після появи ведмедика Тедді, на початку 20-го століття, ігри з плюшевими ведмедиками стали популярними не лише серед дівчаток, а й серед хлопчиків. Педагоги й психологи позитивно відгукуються про вплив спілкування дітей з пухнастими «друзями», і закликають купувати їх дітлахам. Поряд з пластмасовими та металевими «холодними» іграшками м'які й пухнасті вироби допомагають діткам розвивати людяність, любов до тварин. Вони також дарують відчуття захищеності й тепла - неодноразово доводилося спостерігати, як на момент смутку малюк міцно притискає до себе плюшевого ведмедика, розповідаючи йому про свої переживання й проблеми.
Що таке «теддизм»?
Теддизмом називають як виробництво плюшевих ведмедиків, так і їх колекціонування. Більш наукова назва пристрасті до збирання плюшевих ведмедиків – «арктофілія» (у перекладі з грецької: «любов до ведмедів»). У світі приблизно двадцять музеїв плюшевих ведмедів та десятки тисяч їх приватних колекціонерів. У цих колекціях можуть бути як унікальні ведмедики авторської роботи в єдиному екземплярі, так і виконані на замовлення відомими фірмами-виробниками плюшевих ведмедів («Steiff» та іншими). На світових аукціонах іноді виставляються на продаж ці рідкісні екземпляри. Найдорожчий ведмедик Тедді, виконаний з мохеру ще в 1929 році, був проданий на такому аукціоні за 90 тисяч доларів.